нагуляти

Нагуля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. Чуб. V. 275.

2) — сала. Раздобрѣть, растолстѣть.

Значення в інших словниках

1. нагуляти — нагуля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагуляти — див. нагулювати. Нагуляти дитину — народити позашлюбну дитину, безбатченка, байстрюка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагуляти — НАГУЛЯ́ТИ див. нагу́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. нагуляти — ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,..  Словник синонімів української мови
5. нагуляти — Нагуля́ти, -ля́ю, -ля́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нагуляти — НАГУЛЯ́ТИ див. нагу́лювати.  Словник української мови в 11 томах