нагуляти —
нагуля́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нагуляти —
див. нагулювати. Нагуляти дитину — народити позашлюбну дитину, безбатченка, байстрюка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагуляти —
НАГУЛЯ́ТИ див. нагу́лювати.
Словник української мови у 20 томах
нагуляти —
ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,..
Словник синонімів української мови
нагуляти —
Нагуля́ти, -ля́ю, -ля́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
нагуляти —
Нагуля́ти, -ля́ю, -єш гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. Чуб. V. 275. 2) — сала. Раздобрѣть, растолстѣть.
Словник української мови Грінченка