Словник української мови Грінченка

наддзюбувати

Наддзюбувати, -бую, -єш

сов. в. наддзюбати, -баю, -єш, гл. Надклевывать, надклепать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. наддзюбувати — наддзю́бувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. наддзюбувати — -ує, недок., наддзюбати, -ає, док., перех., розм. Дзюбаючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наддзюбувати — НАДДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., НАДДЗЮ́БАТИ, а́є, док., що, розм. Дзюбаючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях.  Словник української мови у 20 томах
  4. наддзюбувати — НАДДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., НАДДЗЮ́БАТИ, а́є, док., перех., розм. Дзюбаючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях.  Словник української мови в 11 томах