наддирати

Наддира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл.

1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать.

2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла. Уманск. у.

Значення в інших словниках

1. наддирати — наддира́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наддирати — -аю, -аєш, недок., наддерти, -ру, -реш, док., перех., розм. 1》 Трохи розривати що-небудь зверху, скраю; надривати. 2》 діал. Здирати частину шкури з тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наддирати — НАДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДДЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док., що, розм. 1. Трохи розривати, роздирати що-небудь зверху, скраю; надривати.  Словник української мови у 20 томах
4. наддирати — Наддира́ти, -ра́ю, -ра́єш; надде́рти, наддеру́, -ре́ш; надде́р, -де́рла  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. наддирати — НАДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДДЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док., перех., розм. 1. Трохи розривати що-небудь зверху, скраю; надривати. 2. діал. Здирати частину шкури з тварини. Їдну [одну] козу наддер, та вона вирвалася та побігла (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах