наддирати
НАДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДДЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док., що, розм.
1. Трохи розривати, роздирати що-небудь зверху, скраю; надривати.
Ілько наддер шкоринку з картоплі, припав губами – картопля була ще тепла і смачна-смачна, зроду такої, либонь, не доводилось куштувати (Є. Гуцало).
2. діал. Здирати частину шкури з тварини.
Їдну [одну] козу наддер, та вона вирвалася та побігла (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)