надзюрити Надзюри́ти, -рю́, -риш гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках надзюрити — надзюри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови надзюрити — НАДЗЮРИ́ТИ, рюю, рюєш, док. 1. безос. Натікати цівкою. – Діжка тече, – глянь, скільки надзюрило (Б. Грінченко). 2. прост. Випорожнити сечу. – Хто тут надзюрив? Словник української мови у 20 томах