надзюрити

НАДЗЮРИ́ТИ, рюю, рюєш, док.

1. безос. Натікати цівкою.

– Діжка тече, – глянь, скільки надзюрило (Б. Грінченко).

2. прост. Випорожнити сечу.

– Хто тут надзюрив?

Значення в інших словниках

1. надзюрити — надзюри́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надзюрити — Надзюри́ти, -рю́, -риш гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.  Словник української мови Грінченка