надих

Надих, -ху

м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. К. Кр. 23. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімим-рокочемо лицарські думи. К. Бай. 72. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом. К. ХП. 19.

Значення в інших словниках

1. надих — НА́ДИХ, у, ч., розм. 1. Поява душевного піднесення; натхнення. Де ж ділися високі явори, що вартою стояли понад ставом?.. Там я уперш почув душі тремтіння Від надиху почуттів неземних (М. Старицький); Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать.  Словник української мови у 20 томах