Словник української мови Грінченка

надлюдський

Надлюдський, -а, -е

Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. К. ЦН. 267. Надлюдська сила в його слові дикім. К. ЦН. 174.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. надлюдський — надлю́дський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. надлюдський — НАДЛЮДСЬКИЙ – НЕЛЮДСЬКИЙ Надлюдський. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо: надлюдський розум, надлюдська працьовитість. Ти носиш страдника вінець, Вінець надлюдського страждання, Бо ти співець (М.Вороний).  Літературне слововживання
  3. надлюдський — (- зусилля) нелюдський, надприродний, феноменальний, надзвичайний.  Словник синонімів Караванського
  4. надлюдський — [надл'едз'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  5. надлюдський — -а, -е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надлюдський — НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін. – У мами надлюдська сила, надлюдський розум! – з подивом шептав Адась (І. Франко); Все тіло палало й тремтіло в надлюдському напруженні (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах
  7. надлюдський — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.  Словник синонімів української мови
  8. надлюдський — Надлю́дський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. надлюдський — НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін. — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (Фр., VII, 1951, 182); Всіх, хто мав нагоду близько спостерігати роботу В. І.  Словник української мови в 11 томах