надлюдський —
надлю́дський прикметник
Орфографічний словник української мови
надлюдський —
НАДЛЮДСЬКИЙ – НЕЛЮДСЬКИЙ Надлюдський. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо: надлюдський розум, надлюдська працьовитість. Ти носиш страдника вінець, Вінець надлюдського страждання, Бо ти співець (М.Вороний).
Літературне слововживання
надлюдський —
[надл'едз'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
надлюдський —
-а, -е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надлюдський —
НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін. – У мами надлюдська сила, надлюдський розум! – з подивом шептав Адась (І. Франко); Все тіло палало й тремтіло в надлюдському напруженні (Д. Ткач).
Словник української мови у 20 томах
надлюдський —
НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.
Словник синонімів української мови
надлюдський —
Надлю́дський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
надлюдський —
НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін. — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (Фр., VII, 1951, 182); Всіх, хто мав нагоду близько спостерігати роботу В. І.
Словник української мови в 11 томах
надлюдський —
Надлюдський, -а, -е Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. К. ЦН. 267. Надлюдська сила в його слові дикім. К. ЦН. 174.
Словник української мови Грінченка