надоколо

Надо́коло

нар. Вокругъ, кругомъ. Кам'янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710.

Значення в інших словниках

1. надоколо — надо́коло прислівник навколо незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. надоколо — присл., діал. Те саме, що надокола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надоколо — Надо́ко́ло, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. надоколо — НАДО́КОЛО, присл., діал. Те саме, що надоко́ла.  Словник української мови в 11 томах