надсадити

Надсаджувати, -джую, -єш

сов. в. надсадити, -джу, -диш, гл.

1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр.

2) — бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.

Значення в інших словниках

1. надсадити — надсади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надсадити — див. побити  Словник синонімів Вусика
3. надсадити — див. надсаджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надсадити — НАДСАДИ́ТИ див. надса́джувати.  Словник української мови у 20 томах
5. надсадити — відби́ти (надсади́ти) бе́бехи (печінки́) кому, грубо. Дуже побити кого-небудь. — Дядьки бояться йти до небожа. Ану ж їм відіб’ють бебехи! (С.  Фразеологічний словник української мови
6. надсадити — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови
7. надсадити — НАДСАДИ́ТИ див. надса́джувати.  Словник української мови в 11 томах