надсадити

Надсаджувати, -джую, -єш

сов. в. надсадити, -джу, -диш, гл.

1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр.

2)бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надсадити — надсади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надсадити — див. побити Словник синонімів Вусика
  3. надсадити — див. надсаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надсадити — НАДСАДИ́ТИ див. надса́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. надсадити — відби́ти (надсади́ти) бе́бехи (печінки́) кому, грубо. Дуже побити кого-небудь. — Дядьки бояться йти до небожа. Ану ж їм відіб’ють бебехи! (С. Фразеологічний словник української мови
  6. надсадити — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  7. надсадити — НАДСАДИ́ТИ див. надса́джувати. Словник української мови в 11 томах