1. Словник української мови Грінченка

надсада

Надсада, -ди

ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада. Чуб. V. 532.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надсада — надса́да іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. надсада — -и, ж., розм. 1》 Надмірне напруження сил; натуга. 2》 Пошкодження, хвороба від великого напруження сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надсада — НАДСА́ДА, и, ж., розм. 1. Надмірне напруження сил; натуга. – І ніч і день, і ніч і день на панщині. Чорт їх зна, як вони не виздихали від такої надсади (Г. Квітка-Основ'яненко); Там, далеко внизу, хтось гукав довго, з надсадою: – Давай поро-он! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. надсада — НАДСА́ДА розм. (ушкодження організму від надмірного напруження сил), УВЕРЕ́Д розм. Нехай прилетить (Дем'ян) до мене... та чи не буде йому якої від того надсади? (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник синонімів української мови
  5. надсада — НАДСА́ДА, и, ж., розм. 1. Надмірне напруження сил; натуга. — І ніч і день, і ніч і день на панщині. Чорт їх зна, як вони не виздихали від такої надсади (Кв.-Осн., II, 1956, 244); Там, далеко внизу, хтось гукав довго, з надсадою: — Давай поро-он! (Донч. Словник української мови в 11 томах