надсадити

відби́ти (надсади́ти) бе́бехи (печінки́) кому, грубо. Дуже побити кого-небудь. — Дядьки бояться йти до небожа. Ану ж їм відіб’ють бебехи! (С. Караванський); — Одбилися від ватаги,— гунявить шаландьор (човняр) із проваленим носом,— а тобі печінки відіб’ємо, чортів баклажан, щоб знав морську дисципліну (Ю. Яновський); Всі (школярі) сумували, що уже не буде між нами такого щирого товариша, як Довбня, дехто похвалявся бебехи надсадити недолупленому москальчукові (Панас Мирний); (Конон:) А бува, що і вкрадуть гроші (на ярмарку); бува, що сп’яну погубляться і бебехи один другому надсадять (М. Кропивницький). повідбива́ти бе́бехи (бе́льбахи). (Ярема:) Мовчи, товстопуза пляшко! А то бебехи повідбиваю (М. Костомаров); А іноді проти лави один піде (Нечипір), так тут вже достанеться йому на горіхи.., та так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта додому долізе (Г. Квітка-Основ’яненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надсадити — надсади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надсадити — див. побити Словник синонімів Вусика
  3. надсадити — див. надсаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надсадити — НАДСАДИ́ТИ див. надса́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. надсадити — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  6. надсадити — НАДСАДИ́ТИ див. надса́джувати. Словник української мови в 11 томах
  7. надсадити — Надсаджувати, -джую, -єш сов. в. надсадити, -джу, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2) — бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Словник української мови Грінченка