надужиток —
Надужи́ток. Те саме, що надужетє. Найбільше успішним заборолом против надужитку власти дідичів і їх приклонників в діловодстві громади є то, що мужики мають рішаючий вплив при складі заступництва громад (Товариш, 1908, 294) // див. надужитє.
Українська літературна мова на Буковині
надужиток —
-тку, ч., зах. Надужиття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надужиток —
НАДУЖИ́ТОК, тку, ч. Те саме, що надужиття́ 1. – Надужиток здібністю мислити – ось де наш величезний злочин (В. Підмогильний); Українські народні прислів'я застерігають від надужитку, який часто-густо був пов'язаний із переїданням: “Ласа їда...
Словник української мови у 20 томах