надужиток

НАДУЖИ́ТОК, тку, ч.

Те саме, що надужиття́ 1.

– Надужиток здібністю мислити – ось де наш величезний злочин (В. Підмогильний);

Українські народні прислів'я застерігають від надужитку, який часто-густо був пов'язаний із переїданням: “Ласа їда – животу біда”; “Хто багато їсть і п'є, той в розум не тне” (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. надужиток — Надужи́ток. Те саме, що надужетє. Найбільше успішним заборолом против надужитку власти дідичів і їх приклонників в діловодстві громади є то, що мужики мають рішаючий вплив при складі заступництва громад (Товариш, 1908, 294) // див. надужитє.  Українська літературна мова на Буковині
2. надужиток — -тку, ч., зах. Надужиття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надужиток — Надужи́ток, -тку м. Злоупотребленіе. Желех.  Словник української мови Грінченка