надужиток
НАДУЖИ́ТОК, тку, ч.
Те саме, що надужиття́ 1.
– Надужиток здібністю мислити – ось де наш величезний злочин (В. Підмогильний);
Українські народні прислів'я застерігають від надужитку, який часто-густо був пов'язаний із переїданням: “Ласа їда – животу біда”; “Хто багато їсть і п'є, той в розум не тне” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надужиток — Надужи́ток. Те саме, що надужетє. Найбільше успішним заборолом против надужитку власти дідичів і їх приклонників в діловодстві громади є то, що мужики мають рішаючий вплив при складі заступництва громад (Товариш, 1908, 294) // див. надужитє. Українська літературна мова на Буковині
- надужиток — -тку, ч., зах. Надужиття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надужиток — Надужи́ток, -тку м. Злоупотребленіе. Желех. Словник української мови Грінченка