1. Словник української мови у 20 томах

надуживати

НАДУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., чим.

Надмірно користуватися чим-небудь або вживати використовувати що-небудь у більшій, ніж потрібно, кількості; зловживати.

Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Л. Дмитерко);

Лариса питала в нього, чи він не хворий, і радила не надуживати нічними годинами праці (О. Гуреїв);

– Моя матінка надуживала сил задля спільної кишені, то ви ні гу-гу, а як черга до ваших дійшла, то ви зараз гальмо тиснете? (Ю. Винничук);

У подорожніх нотатках не заведено надуживати цифрами, але доводиться вдатися до них іще раз, зауважували автори (О. Шугай);

// Неправильно користуватися чим-небудь; використовувати щось на зло, на шкоду.

– Одного лише боюся, щоб ви [школярі] .. не надуживали його доброти (І. Франко);

Розумів [Дмитро Іванович], що не має права порушувати обов'язкових для всіх правил і норм, надуживати співчуттям, яке виникло з тяжкого становища сина (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надуживати — надужива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надуживати — Зловживати; (своїм становищем) перегинати палицю, перетягати струну. Словник синонімів Караванського
  3. надуживати — -аю, -аєш, недок., надужити, -уживу, -живеш, док. 1》 Надмірно користуватися чим-небудь; уживати що-небудь у більшій кількості, ніж потрібно; зловживати. 2》 Неправильно користуватися чим-небудь; використовувати на зло, на шкоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надуживати — ЗЛОВЖИВА́ТИ (використовувати що-небудь на зло або на шкоду комусь), НАДУЖИВА́ТИ. — Док.: зловжи́ти. (Норма:) Він зловживав вашим довір'ям і вашою любов'ю, так? (Я. Галан); Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Л. Дмитерко). Словник синонімів української мови
  5. надуживати — Надужива́ти, -ва́ю, -ва́єш; надужи́ти, -живу́, -ве́ш, -ву́ть чого і що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. надуживати — НАДУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Надмірно користуватися чим-небудь; уживати що-небудь у більшій кількості, ніж потрібно; зловживати. Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Дмит. Словник української мови в 11 томах