1. Словник української мови в 11 томах

надуживати

НАДУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. Надмірно користуватися чим-небудь; уживати що-небудь у більшій кількості, ніж потрібно; зловживати.

Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Дмит., Розлука, 1957, 255);

Лариса питала в нього, чи він не хворий, і радила не надуживати нічними годинами праці (Гур., Друзі.., 1959, 124);

// Неправильно користуватися чим-небудь; використовувати на зло, на шкоду.

— Одного лише боюся, щоб ви [школярі] .. не надуживали його доброти (Фр., IV, 1950, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надуживати — надужива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надуживати — Зловживати; (своїм становищем) перегинати палицю, перетягати струну. Словник синонімів Караванського
  3. надуживати — -аю, -аєш, недок., надужити, -уживу, -живеш, док. 1》 Надмірно користуватися чим-небудь; уживати що-небудь у більшій кількості, ніж потрібно; зловживати. 2》 Неправильно користуватися чим-небудь; використовувати на зло, на шкоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надуживати — НАДУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., чим. Надмірно користуватися чим-небудь або вживати використовувати що-небудь у більшій, ніж потрібно, кількості; зловживати. Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. надуживати — ЗЛОВЖИВА́ТИ (використовувати що-небудь на зло або на шкоду комусь), НАДУЖИВА́ТИ. — Док.: зловжи́ти. (Норма:) Він зловживав вашим довір'ям і вашою любов'ю, так? (Я. Галан); Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Л. Дмитерко). Словник синонімів української мови
  6. надуживати — Надужива́ти, -ва́ю, -ва́єш; надужи́ти, -живу́, -ве́ш, -ву́ть чого і що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)