надуживати
НАДУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., чим.
Надмірно користуватися чим-небудь або вживати використовувати що-небудь у більшій, ніж потрібно, кількості; зловживати.
Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Л. Дмитерко);
Лариса питала в нього, чи він не хворий, і радила не надуживати нічними годинами праці (О. Гуреїв);
– Моя матінка надуживала сил задля спільної кишені, то ви ні гу-гу, а як черга до ваших дійшла, то ви зараз гальмо тиснете? (Ю. Винничук);
У подорожніх нотатках не заведено надуживати цифрами, але доводиться вдатися до них іще раз, зауважували автори (О. Шугай);
// Неправильно користуватися чим-небудь; використовувати щось на зло, на шкоду.
– Одного лише боюся, щоб ви [школярі] .. не надуживали його доброти (І. Франко);
Розумів [Дмитро Іванович], що не має права порушувати обов'язкових для всіх правил і норм, надуживати співчуттям, яке виникло з тяжкого становища сина (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)