Великий тлумачний словник сучасної мови

надуживати

надужива́ти

-аю, -аєш, недок., надужити, -уживу, -живеш, док.

1》 Надмірно користуватися чим-небудь; уживати що-небудь у більшій кількості, ніж потрібно; зловживати.

2》 Неправильно користуватися чим-небудь; використовувати на зло, на шкоду.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надуживати — надужива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надуживати — Зловживати; (своїм становищем) перегинати палицю, перетягати струну.  Словник синонімів Караванського
  3. надуживати — НАДУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., чим. Надмірно користуватися чим-небудь або вживати використовувати що-небудь у більшій, ніж потрібно, кількості; зловживати. Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. надуживати — ЗЛОВЖИВА́ТИ (використовувати що-небудь на зло або на шкоду комусь), НАДУЖИВА́ТИ. — Док.: зловжи́ти. (Норма:) Він зловживав вашим довір'ям і вашою любов'ю, так? (Я. Галан); Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Л. Дмитерко).  Словник синонімів української мови
  5. надуживати — Надужива́ти, -ва́ю, -ва́єш; надужи́ти, -живу́, -ве́ш, -ву́ть чого і що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. надуживати — НАДУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Надмірно користуватися чим-небудь; уживати що-небудь у більшій кількості, ніж потрібно; зловживати. Згодом художник став надуживати як вишуканістю кольорів, так і витонченістю форм (Дмит.  Словник української мови в 11 томах