нажинати

Нажина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. нажати, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп. Ном. № 10167.

Значення в інших словниках

1. нажинати — нажина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нажинати — -аю, -аєш, недок., нажати, -жну, -жнеш, док., перех. Зжинати що-небудь у якійсь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нажинати — НАЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЖА́ТИ, жну́, жне́ш, док., чого,що і без дод. Зжинати що-небудь в якійсь кількості. Була Мар'яна працьовита, невтомна. Ніхто не нажинав більше за неї жита (П. Кочура); А як нажали [діти] копу, то спочивали (В.  Словник української мови у 20 томах
4. нажинати — Нажина́ти, -на́ю, -на́єш; нажа́ти, нажну́, нажне́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нажинати — НАЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЖА́ТИ, жну́, жне́ш, док., перех. Зжинати що-небудь в якійсь кількості. Була Мар’яна працьовита, невтомна. Ніхто не нажинав більше за неї жита (Кочура, Родина..  Словник української мови в 11 томах