Словник української мови Грінченка

наймиця

Наймиця, -ці

ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15». Лебед. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. наймиця — -і, ж., діал. Наймання; наймитська платня.  Великий тлумачний словник сучасної мови