наймиця

на́ймиця

-і, ж., діал.

Наймання; наймитська платня.

Значення в інших словниках

1. наймиця — Наймиця, -ці ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15». Лебед. у.  Словник української мови Грінченка