накинути

Накинути, -ся

см. накидати, -ся.

Значення в інших словниках

1. накинути — наки́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накинути — див. накидати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накинути — НАКИ́НУТИ див. накида́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. накинути — ки́дати (накида́ти, кла́сти) / ки́нути (наки́нути, накла́сти) тінь на кого—що. 1. Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось; ганьбити.  Фразеологічний словник української мови
5. накинути — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. накинути — НАКИ́НУТИ див. накида́ти².  Словник української мови в 11 томах