Значення в інших словниках
-
накинути —
наки́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
накинути —
НАКИ́НУТИ див. накида́ти².
Словник української мови у 20 томах
-
накинути —
ки́дати (накида́ти, кла́сти) / ки́нути (наки́нути, накла́сти) тінь на кого—що. 1. Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось; ганьбити.
Фразеологічний словник української мови
-
накинути —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
накинути —
НАКИ́НУТИ див. накида́ти².
Словник української мови в 11 томах
-
накинути —
Накинути, -ся см. накидати, -ся.
Словник української мови Грінченка