накинутий

наки́нутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накинути.

|| накинуто, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. накинутий — наки́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. накинутий — НАКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наки́нути. На плечах у його [нього] наопашки була накинута сіра московська шинель (Панас Мирний); На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (О.  Словник української мови у 20 томах
3. накинутий — НАКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наки́нути. На плечах у його наопашки була накинута сіра московська шинель (Мирний, І, 1949, 243); На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (Коп., Земля..  Словник української мови в 11 томах