накинутий
наки́нутий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до накинути.
|| накинуто, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накинутий — наки́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- накинутий — НАКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наки́нути. На плечах у його [нього] наопашки була накинута сіра московська шинель (Панас Мирний); На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (О. Словник української мови у 20 томах
- накинутий — НАКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наки́нути. На плечах у його наопашки була накинута сіра московська шинель (Мирний, І, 1949, 243); На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах