накинутий
НАКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наки́нути.
На плечах у його наопашки була накинута сіра московська шинель (Мирний, І, 1949, 243);
На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (Коп., Земля.., 1957, 183);
Нагадаємо, що накид — це нитка, накинута на крючок після того, як на ньому вже є ведуча петля (В’язання.., 1957, 14);
// накинуто, безос. присудк. сл.
Рукою ката їй на шию уже накинуто петлю (Сос., II, 1958, 275).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накинутий — наки́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- накинутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накинути. || накинуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накинутий — НАКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наки́нути. На плечах у його [нього] наопашки була накинута сіра московська шинель (Панас Мирний); На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (О. Словник української мови у 20 томах