накинутий

НАКИ́НУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наки́нути.

На плечах у його [нього] наопашки була накинута сіра московська шинель (Панас Мирний);

На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (О. Копиленко);

Нагадаємо, що накид – це нитка, накинута на крючок після того, як на ньому вже є ведуча петля (з навч. літ.);

// накинуто, безос. пред.

Рукою ката їй на шию уже накинуто петлю (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. накинутий — наки́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. накинутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накинути. || накинуто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накинутий — НАКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наки́нути. На плечах у його наопашки була накинута сіра московська шинель (Мирний, І, 1949, 243); На постіль накинуте покривало, прямо на подушку (Коп., Земля..  Словник української мови в 11 томах