накой

Нако́й

нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.

Значення в інших словниках

1. накой — присл., зах. Тільки-но, заледве.  Великий тлумачний словник сучасної мови