наколупати

Наколупа́ти, -па́ю, -єш

гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду. Чуб. V. 650.

Значення в інших словниках

1. наколупати — наколупа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наколупати — див. наколупувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наколупати — НАКОЛУПА́ТИ див. наколу́пувати.  Словник української мови у 20 томах
4. наколупати — НАКОЛУПА́ТИ див. наколу́пувати.  Словник української мови в 11 томах