Словник української мови Грінченка

накрай

Накрай

нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. н. п.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. накрай — присл., діал. Скраю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. накрай — Накра́й, присл.; на кра́й чого, імен.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)