накпити(ся)
Накпи́ти(-ся), -кплю(-ся), -пи́ш(-ся)
гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Словник української мови ГрінченкаНакпи́ти(-ся), -кплю(-ся), -пи́ш(-ся)
гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Словник української мови Грінченка