Словник української мови Грінченка

накроїти

Накроїти, -кро́ю, -їш

гл. = накраяти.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. накроїти — накро́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. накроїти — НАКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., чого. Покроїти що-небудь у якійсь кількості.  Словник української мови у 20 томах