накроїти

Накроїти, -кро́ю, -їш

гл. = накраяти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накроїти — накро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накроїти — НАКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., чого. Покроїти що-небудь у якійсь кількості. Словник української мови у 20 томах