накроїти

НАКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., чого.

Покроїти що-небудь у якійсь кількості.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накроїти — накро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накроїти — Накроїти, -кро́ю, -їш гл. = накраяти. Словник української мови Грінченка