наломитися

Наломитися, -млю́ся, -мишся

гл.

1) Надломиться. Вісь наломилася.

2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Г. Барв. 407. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою. К. ЧР. 117.

Значення в інших словниках

1. наломитися — наломи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наломитися — див. наломлюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наломитися — НАЛОМИ́ТИСЯ див. нало́млюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. наломитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
5. наломитися — НАЛОМИ́ТИСЯ див. нало́млюватися.  Словник української мови в 11 томах