наломитися
Наломитися, -млю́ся, -мишся
гл.
1) Надломиться. Вісь наломилася.
2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Г. Барв. 407. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою. К. ЧР. 117.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наломитися — наломи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наломитися — див. наломлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наломитися — НАЛОМИ́ТИСЯ див. нало́млюватися. Словник української мови у 20 томах
- наломитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
- наломитися — НАЛОМИ́ТИСЯ див. нало́млюватися. Словник української мови в 11 томах