наломити
Наломи́ти, -млю́, -миш
гл.
1) Наломить.
2) Приспособить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наломити — наломи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наломити — див. наломлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наломити — НАЛОМИ́ТИ див. нало́млювати. Словник української мови у 20 томах
- наломити — НАЛОМИ́ТИ див. нало́млювати. Словник української мови в 11 томах