намилювати

Намилювати, -люю, -єш

сов. в. намилити, -лю, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.

Значення в інших словниках

1. намилювати — нами́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намилювати — -юю, -юєш, недок., намилити, -милю, -милиш, док., перех. Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною. Намилити шию (голову, в'язи) — а) покарати кого-небудь за якусь провину; б) побити кого-небудь за щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намилювати — НАМИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМИ́ЛИ́ТИ, ми́лю́, ми́ли́ш, док., кого, що. Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною. Макс із гидливою посмішкою ліниво вмочує щіточку в воду й намилює щоку (В. Винниченко); Марківна ..  Словник української мови у 20 томах
4. намилювати — НАМИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМИ́ЛИ́ТИ, ми́лю́, ми́ли́ш, док., перех. Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною.  Словник української мови в 11 томах