намонятися

Намо́нятися, -няюся, -єшся

гл.

1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. О. 1861. XI. Кух. 26. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити.

2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, — нічого не тямле. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. намонятися — див. утомлюватися  Словник синонімів Вусика
2. намонятися — НАМО́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Довго, багато навовтузитися. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити [відпочити] (Б. Грінченко); [Петро (до Дуні):] Що там збиратись? Поки ти намоняєшся, то й старий пронюха... (Панас Мирний); – Куди ж це?...  Словник української мови у 20 томах