Словник української мови Грінченка

наморжень

Наморжень, -жня

м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів. Сумск. у.

Словник української мови Грінченка