нанизувати

Нанизувати, -зую, -єш

сов. в. нанизати, -нижу, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.

Значення в інших словниках

1. нанизувати — нани́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нанизувати — -ую, -уєш, недок., нанизати, -ижу, -ижеш, док., перех., що і що на що. 1》 Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість). || Нижучи, виготовляти що-небудь. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нанизувати — НАНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок. НАНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., що, рідко чого. 1. Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість).  Словник української мови у 20 томах
4. нанизувати — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. нанизувати — НАНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех., що і що на що. 1. Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість).  Словник української мови в 11 томах