Словник української мови Грінченка

наодлуці

Наодлу́ці

нар. Отдѣлившись. жити наодлуці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. наодлуці — присл., діал. Відділившись, осібно, окремо.  Великий тлумачний словник сучасної мови