наодлуці

Наодлу́ці

нар. Отдѣлившись. жити наодлуці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наодлуці — присл., діал. Відділившись, осібно, окремо. Великий тлумачний словник сучасної мови