наодлуці

наодлу́ці

присл., діал.

Відділившись, осібно, окремо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наодлуці — Наодлу́ці нар. Отдѣлившись. жити наодлуці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе. Словник української мови Грінченка