напам'ять — Словник української мови Грінченка

напам'ять — присл. Із пам'яті, не дивлячись у текст. Вивчити напам'ять. Великий тлумачний словник сучасної мови
напам'ять — НАПА́М'ЯТЬ, присл. Із пам'яті, не дивлячись у текст. Марта напам'ять витвердила “Плавай, плавай, лебедоньку” (Панас Мирний); Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав їх напам'ять своїм друзям (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
напам'ять — напа́м'ять прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
напам'ять — НАПА́М'ЯТЬ (із сл. знати, вивчати і т. ін. — дослівно, слово в слово), НАЗУБО́К підсил. розм. Олег уже двадцять разів устиг прочитати записку, вивчив її напам'ять (О. Донченко); — В такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, обов'язки свої назубок знав (О. Гончар). Словник синонімів української мови