наплодитися

Наплоди́тися, -джу́ся, -дишся

гл. Наплодиться, размножиться. У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилось. Г. Барв. 276. І наплодилось в тім болоті чортяк до врага. Рудч. Ск. І. 63.

Значення в інших словниках

1. наплодитися — наплоди́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наплодитися — -плодиться, док., розм. 1》 Народитися, з'явитися на світ у якій-небудь кількості. 2》 З'явитися, виникнути у великій кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наплодитися — НАПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, док., розм. 1. Народитися, з'явитися на світ у якій-небудь кількості. Чом тісно так в світі, нелюдяно жить? Чи люду замного [забагато] наплодилось нам, Чи більш до життя потребує він сам? (І.  Словник української мови у 20 томах
4. наплодитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
5. наплодитися — НАПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, док., розм. 1. Народитися, з’явитися на світ у якій-небудь кількості. Чом тісно так в світі, нелюдяно жить? Чи люду замного [забагато] наплодилось нам. Чи більш до життя потребує він сам? (Фр.  Словник української мови в 11 томах